Безпека життєдіяльності дітей

 

                      "Попередження травматизму в зимовий період"

                             Перед виходом із будинку:

-Наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском;

-Натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву.

-Пам'ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м'якої основи та без великих каблуків.

-Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву.

-Пам'ятайте, що поспіх збільшує небезпеку слизоти, тому виходьте із будинку не поспішаючи.

-При порушенні рівноваги - швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.

-Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров'я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотіться - удар, прямований на вас, розтягнеться і витратить свою силу при обертанні.

-Не тримайте руки в кишенях - це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів.

-Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю.

-Пам'ятайте, що у ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем, що рухається, приводить як мінімум до каліцтв, а можливо і до загибелі.

-Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.

-Одягатися взимку потрібно тепло , взуття не повинно бути тісним та вологим, завжди одягати рукавички.

- Перед виходом на вулицю випити 2-3 склянки гарячого чаю.

            ЗАВЖДИ ДОТРИМУЙТЕСЬ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ!!!!

Вибухонебезпечні предмети становлять смертельну загрозу. До них належать:

  • артилерійські снаряди;

  • реактивні й інженерні міни;

  • авіабомби;

  • ручні гранати;

  • детонатори.

    арт.снаряд реактивные мины донная мина авиабомба граната Ф-1 тротиловая шашка электровзрыватели

    Всі вони містять вибухові речовини і можуть вибухнути від удару, тертя, струсу або інших механічних впливів.

    Вибухові речовини, що застосовуються в боєприпасах, являють собою хімічні сполуки різноманітного кольору - від світло-жовтого до темно-коричневого. Навіть після довготривалого перебування , у воді або землі ці речовини не втрачають здатності вибухати, а в деяких випадках, після хімічної взаємодії з металевим корпусом боєприпасів, утворюють новий вид дуже чутливої сполуки.

    Вибухонебезпечні предмети, що залишилися невиявленими після Великої Вітчизняної війни, можна знайти у водоймищах, у лісі, у полі, на городі, у руїнах будівель і під час розкопок. Частіше вони виявляються в місцях колишніх бойових дій.

    ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ

    З метою своєчасного виявлення вибухонебезпечних предметів необхідно: ретельно оглядати місцевість довкола дитячих оздоровчих таборів, туристичних баз, садів, будинків відпочинку.

    Щоб уникнути нещасних випадків, потрібно пам'ятати, що зовнішній вигляд боєприпасів від тривалого перебування в грунті або у воді сильно змінюється. Вони під впливом вологи деформуються, іржавіють і від найменшого дотику вибухають.

    Тому у випадку ВИЯВЛЕННЯ незнайомих або схожих на вибухонебезпечні предмети ПОТРІБНО:

  • ні в якому випадку не чіпати їх;

  • організувати огородження або охорону місця знахідки;

  • терміново повідомити міліцію, військкомат, управління (відділ) з питань надзвичайних ситуацій або інші органи виконавчої влади;

  • видалити всіх сторонніх від місця знаходження боєприпасів.

    БАТЬКИ !
    ПАМ'ЯТАЙТЕ САМІ ТА РОЗ'ЯСНЮЙТЕ ДІТЯМ,
    ЩО ЧІПАТИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ПРЕДМЕТИ НЕ МОЖНА
    - ЦЕ ЗАГРОЖУЄ ЖИТТЮ!

    ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА ПОДІЯХ ТЕЛЕФОНУЙТЕ "101"!

ПРОФІЛАКТИКА ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ

 

Гриби – це одне з найцікавіших і найтаємніших явищ природи, цінний харчовий продукт, однак серед грибів багато отруйних, які можуть викликати сильні отруєння, а іноді і смерть. Це такі гриби, як бліда поганка, мухомори, опеньки несправжні та багато інших. Для отруєння досить з’їсти половину поганки, а смертність від неї досягає більш як у 50 % випадків.

Бліда поганка – смертельно отруйний гриб. Шапинка зеленувата, жовтувата, біла, а плівчасті залишки покривала на ній бувають рідко. Пластинки до старості білі. Ніжка біла, з ніжним кільцем; внизу подібна на бульбу, з піхвою. М’якуш і споровий порошок білі. Бліду поганку легко сплутати з печерицями, зеленками та сироїжками.

З білим грибом можна сплутати і такі неїстівні гриби як жовчний (гірчак) та чортів. У них своєрідний неприємний запах. М’якуш на зломі стає рожевим, чого не має у білого гриба.

Бувають неспецифічні отруєння їстівними грибами, які акумулювали трупну отруту, хімічні речовини, отрутохімікати, радіонукліди, що потрапили у зони їх росту.

Симптоми отруєння грибами

Розрізняють чотири групи отруєння людей грибами, у тому числі:

Перша група – отруєння грибами строчками, виявляється через 6-10 годин, з’являється слабкість, нудота, блювота, іноді розлад шлунку.

Друга група – отруєння блідою поганкою і близькими до неї видами грибів, виявляється через 8 - 24 години, раптові болі в животі, блювота, розлад шлунку, слабкість, зниження температури, висока ймовірність смертельних наслідків.

Третя група – отруєння мухоморами виявляється через 30 хвилин – 6 годин, появляється нудота, блювота, розлад шлунку, запаморочення, марення, розширення зіниць. Рідко наступає смерть.

Четверта група – отруєння опеньками несправжніми, жовчним і чортовим грибом та неспецифічне отруєння їстівними грибами при неправильному приготуванні, зберіганні та заготівлі. Відсутні загальні ознаки отруєння, яке виявляється через 30 хвилин – 2 години розладнанням шлунково-кишкового тракту.

Перша допомога при отруєнні грибами

  У хворих, що отруїлися грибами, спостерігаються такі спільні ознаки недуги: болить усередині, розладнується шлунок, нудить, починається блювота, людина відчуває загальну слабкість. Спостерігається також зміна зіниць. Одна стає вужча, друга ширша. Буває, що іноді у хворого з’являються зорові і слухові галюцинації, конвульсії, марення. Після збудження наступає втрата свідомості, при цьому спостерігається посмикування деяких м’язів.

  Навіть при легкому отруєнні грибами треба негайно звернутися за медичною допомогою чи відправити хворого до лікарні. Часто від того, як швидко буде надано медичну допомогу, залежить життя людини. Дещо можна зробити хворому до того, як прийде лікар. Насамперед треба прикласти до живота і ніг грілки. Щоб не допустити активного всмоктування отрути в організм, треба як найшвидше промити шлунок: дати випити хворому 3-4 склянки солоної води, а тоді визвати блювоту. Процедуру повторювати декілька разів.

  Після цього рекомендується дати хворому міцного чаю, кави або молока. Але поки прийде лікар, не годувати. І, звичайно, не можна давати хворому спиртних напоїв, оцет, бо вони сприяють всмоктуванню отрути. Щоб установити причини отруєння, варто зберегти рештки грибів.

Профілактика отруєння грибами

1. Збирайте тільки ті гриби, які добре знаєте.

2. Ніколи не вживайте у їжу незнайомі гриби.

3. Добре знайте відміни їстівних і отруйних грибів.

4. Не купуйте на базарах суміші грибів із різних їх видів у якості грибної ікри, салатів, пирогів з грибами і інших виробів з подрібнених грибів.

5. Не робіть домашню заготівлю грибів у герметичній упаковці, що викликає захворювання ботулізмом.

6. Будь-яку заготівлю грибів на зберігання робіть тільки у відкритому посуді під марлею або папером.

7. Обов’язково перевіряйте гриби на радіоактивність.

8. Сушіть тільки певні види грибів, такі як білий гриб, підосичник, підберезник, маслюк, моховик, зморшок і трюфель білий; не користуйтеся сумнівними методами перевірки грибів на отруйність.

Правила збирання грибів

1. Збирайте в лісі лише ті гриби, про які ви знаєте напевне, що вони їстівні.

2. Гриби, яких ви не знаєте чи які викликають у вас сумнів, не кладіть у їжу і не пробуйте сирими на смак.

3. Ніколи не беріть і не їжте грибів, що мають біля основи ніжки подібне на бульбу потовщення, вольву (як у червоного мухомора), не куштуйте їх.

4. Коли збираєте пластинчаті гриби, особливо сироїжки та лісові печериці, намагайтеся брати їх цілою ніжкою, щоб не допустити помилки, про яку згадано у попередньому пункті.

5. Збираючи для засолювання вовнянки, чорнушки, грузді, підгрузди та інші гриби, що мають молочний сік, обов’язково вимочіть їх і добре виполощіть у холодній воді, аби вимити гірку шкідливу для шлунку речовину. Те саме треба зробити з валуями, сироїжками, що мають їдкий, гіркий присмак, та із свинушками.

6. Назбиравши сморжів і зморшків, не забувайте, що їх неодмінно слід перекип’ятити (7-10 хвилин) у воді, щоб виварити отруту; воду після кип’ятіння вилити.

7. Ніколи не збирайте і не їжте грибів перестиглих, зморхлих, червивих, зіпсованих.

8. Не їжте сирих грибів.

9. Якщо ж зустрінете в лісі бліду поганку, краще знищте її. Червоний мухомор залишайте для лосів.

Деякі народні способи визначення отруйності грибів, якими не слід користуватися

1. Опущена у відвар грибів срібна ложка чи срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби.

Потемніння срібних предметів залежить від хімічного впливу на срібло амінокислот, в яких є сірка (утворюється сірчане срібло чорного кольору). Такі амінокислоти є і в їстівних грибах, і в отруйних.

2. Якщо цибулина або часник, які варяться разом з грибами, буріють або синіють, серед їстівних є отруйні гриби.

Побуріння чи почорніння цибулі і часнику можуть викликати як отруйні, так і не отруйні гриби залежно від наявності в них ферменту тирозинази.

3. Отруйні гриби обов’язково викликають скисання молока.

Молоко скисає від наявності ферменту типу пепсин і органічних кислот, які можуть бути як в їстівних грибах, так і в отруйних.

4. Личинки комах і слимаки поїдають і отруйні, і їстівні гриби.

5. Отруйні гриби обов’язково мають неприємний запах, а їстівні – приємний.

Бліда поганка пахне майже так, як і печериця.

 

 

 

 

Травматизм та його попередження у дітей

  

 Травми серед дітей, на жаль, зустрічаються досить часто і мають багато особливостей. Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку.

   Розрізняють травматизм: побутовий, транспортний, шкільний і спортивний. Також є вуличний, вогнепальний, сільськогосподарський, виробничий, нещасний випадок на воді, задушення та отруєння.

  Найчастіше зустрічається побутовий травматизм. Це ушкодження, які діти отримали вдома: у квартирі, у дворі чи в саду. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але найнебезпечніші з них це опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти.

  Принципи запобігання побутового травматизму різноманітні, але головною і надійною з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність, особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями: все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину.

   Найвищий відсоток смертності після причинених травм від автомашин, автобусів, тролейбусів, потягів та інших видів транспорту. І знову ж таки, головними причинами є недоглянутість дітей на вулиці, по дорозі до школи, а також у години дозвілля. Призводить до цього незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом.
Надзвичайно небезпечно кататись дітям на велосипедах, мопедах, моторолерах, скутерах, якщо вони не склали відповідних екзаменів на право водіння. Дорослим ні на мить не можна забувати, що діти схильні наслідувати їх.

   Фізкультура і спорт є могутнім засобом зміцнення організму і фізичного розвитку дітей, але це тільки при вмілому і правильно організованому занятті спортом. Але, на превеликий жаль, дитячих спортивних закладів поки що недостатня кількість і до того ж не всі батьки розуміють їх користь, вважаючи що дитина може займатися спортом і без тренера. Тому багато підлітків грають у футбол, хокей, їздять на велосипедах без старших досвідчених товаришів. Або обирають місця, не зовсім придатні для ігор, а часто і небезпечні: річки, захаращені двори, глибокі водойми, пустища. При неорганізованому занятті спортом трапляється найбільше спортивних ушкоджень. Тому батьки повинні якомога раніше залучати дитину до занять у спортивних добровільних товариствах, на стадіонах. Цим вони не тільки загартують дитину, а й вбережуть від страшної небезпеки.

   Вуличний травматизм за своїм характером дуже подібний до побутового. Це ушкодження, яких зазнають на вулиці. Головними причинами вуличного травматизму є недоробки працівників жеків, будинкоуправлінь, будівельних організацій. Це несправні балкони, неогороджені канави, відчинені люки тощо. Взимку особливо небезпечні великі бурульки, що звисають з дахів будинків, під час ожеледі – не посипані піском або сіллю тротуари.
Серед смертності від травматизму утоплення займає одне з перших місць. Це може статися як влітку, так і взимку. Головною причиною утоплення є невміння плавати, незнання особливостей водойм, при стрибках у воду велику небезпеку приносять підводні скелі, каміння.

Безпека дитини вдома.

Як зберегти дітей від біди, як навчити їх безпечній поведінці та передбачити наслідки небезпечних розваг? Ці питання постійно встають перед вами.

Щоб зберегти життя та здоров’ я дітей, пам’ятайте та виконуйте наступні поради:

1 Не залишайте дітей дошкільного віку одних, навіть на короткий час!

2 Якщо виникла така потреба, не дозволяйте дитині відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму. Навчіть користуватись дверним вічком, нікому, крім батьків не відчиняти.

3.Навчіть користуватись телефоном для виклику служб : 101, 102, 103, 104. Коли біда чи хвороба захватила зненацька, а дитина одна вдома, вона повинна знати, що необхідно зателефонувати близьким, звернутися до сусідів, викликати швидку допомогу, чітко назвавши свої координати.

4.Забороняйте користуватись ліфтом без супроводу дорослих, а також входити у ліфт з незнайомими людьми.

5.Вчіть дітей звертатися за допомогою до людей, які працюють у правоохоронних органах.

6,Не дозволяйте дражнити тварин. Попереджайте зародження в дитині жорсткого відношення до «друзів наших менших».

7. Забороняйте дітям підбирати на вулиці незнайомі предмети. Вони можуть бути небезпечними.

8.Треба опрацювати з дітьми уміння уникати проблемних місць, розповідати дітям, наскільки небезпечно «гратися» з вибухонебезпечними предметами (балончиками, петардами, патронами).

9 Оснастіть електророзетки в вашій квартирі заглушками. Не допускайте дитину до газових та електричних приладів. Не дозволяйте дітям самостійно вмикати телевізор, магнітофон, комп’ютер.

10. Зберігайте небезпечні предмети ( ліки, сірники, запальнички, гострі та ріжучі інструменти) в недоступних місцях.

11. У дітей необхідно формувати основи самозахисту.

Рекомендуємо проводити бесіди в цьому напрямку з приведенням різних прикладів, розглядом ілюстрацій та розігруванням ситуацій «Що ти робитимеш, якщо…(незнайомий запропонує цукерку, загубив ключа від квартири, загубився один у місті тощо).

12.Навчайте дітей безпеці життєдіяльності в повсякденні, в процесі організації екскурсій, бесід, спостережень, в створенні ігрових ситуацій та під час розваг.

Своїм прикладом навчайте дітей виконанню цих вимог. Приклад старших є для дітей кращим методом виховання!

Безпека дитини на дорозі та у транспорті.

При виході з будинку:

  • Якщо біля під'їзду будинку можливий рух транспортних засобів, відразу зверніть на це увагу дитини і разом подивіться, чи не наближається до вас автомобіль, мотоцикл, мопед, велосипед;
  • Якщо біля під'їзду стоять транспортні засоби або ростуть дерева, що закривають огляд, призупиніть свій рух і озирніться: чи немає за перешкодою небезпеки.

Коли рухаєтесь тротуаром:

  • Дотримуйтеся правого боку тротуару;
  • Не ведіть дитину по краю тротуару: дорослий повинен перебувати з боку проїжджої частини;
  • Маленька дитина має йти поруч з дорослим, міцно тримаючись за руку;
  • Привчите дитину, йдучи по тротуару, уважно спостерігати за виїздом з двору або з території підприємства;
  • Роз'ясніть дітям, що закидання проїзної частини (камінням, склом) і пошкодження дорожніх знаків можуть призвести до нещасного випадку;
  • Не привчайте дітей виходити на проїжджу частину, коляски та санки з дітьми везіть тільки по тротуару.
  • При пересуванні групи дітей навчайте їх іти в парі, виконуючи всі вказівки дорослих, які супроводжують групу.

Готуючись перейти дорогу:

  • Зупиніться або сповільніть рух, огляньте проїзну частину;
  • Залучайте дитину до спостереження за обстановкою на дорозі;
  • Підкреслюйте свої рухи: поворот голови для огляду вулиці, зупинку для огляду дороги, зупинку для пропуску автомобілів;
  • Навчайте дитину розрізняти транспортні засоби, що наближаються;
  • Не стійте з дитиною на краю тротуару, так як при проїзді транспортний засіб може зачепити, збити, наїхати задніми колесами;
  • Зверніть увагу дитини на транспортний засіб, що готується до повороту, розкажіть про сигнали покажчиків повороту в автомобіля та в рухах мотоцикліста й велосипедиста;
  • Неодноразово показуйте дитині, як транспортний засіб зупиняється біля переходу, як воно рухається за інерцією.

При переході проїзної частини:

  • Переходіть дорогу лише по пішохідних переходах або на перехрестях - по лінії тротуару, інакше дитина звикне переходити де доведеться;
  • Йдіть тільки на зелений сигнал світлофора: дитина повинна звикнути, що на червоний і жовтий сигнали не переходять, навіть якщо немає транспорту;
  • Виходячи на проїжджу частину, перестаньте говорити; дитина повинна засвоїти, що при переході дороги розмови зайві;
  • Не поспішайте і не біжіть; переходите дорогу завжди розміреним кроком;
  • Не переходіть дорогу навскоси, підкреслюйте і показуйте дитині щоразу, що йдете суворо поперек вулиці. Дитині потрібно пояснити, що це робиться для кращого спостереження за автомототранспортними засобами;
  • Не виходьте на проїжджу частину із-за транспортного засобу або з-за кущів, не оглянувши попередньо вулицю, і привчайте дитину робити так само;
  • Не поспішайте перейти дорогу, якщо на іншій стороні ви побачили друзів, родичів, знайомих, потрібний автобус або тролейбус. Не поспішайте і не біжіть до них, і донесіть до дитини, що це небезпечно;
  • Не починайте переходити вулицю, по якій рідко проїжджає транспорт, не подивившись навколо. Поясніть дитині, що автомобілі можуть несподівано виїхати з провулка, з двору будинку;
  • При переході проїзної частини по нерегульованому переходу в групі людей Ваша дитина уважно стежити за початком руху транспорту, інакше дитина може звикнути при переході слідувати за супутниками, копіюючи їх поведінку, не спостерігаючи за рухом транспорту.


При посадці і висадці з громадського транспорту (автобуса, тролейбуса, трамвая і таксі):

  • Виходьте попереду дитини; маленька дитина може впасти, дитина постарше може вибігти з-за нерухомого транспорту на проїзну частину;
  • Підходьте для посадки до дверей транспортного засобу лише після повної його зупинки. Дитина, як і доросла людина, може оступитися і потрапити під колеса;
  • Не сідайте в громадський транспорт (тролейбус, автобус) в останній момент при його відправленні - може притиснути дверима. Особливу небезпеку становлять передні двері, тому що можна потрапити під колеса транспортного засобу;
  • Навчіть дитину бути уважним у зоні зупинки - це небезпечне місце для дитини: автобус, що стоїть, скорочує огляд дороги в цій зоні, крім того, пішоходи тут часто поспішають і можуть випадково виштовхнути дитину на проїжджу частину.


При очікуванні громадського транспорту:

  • Стійте разом з дітьми тільки на посадкових майданчиках, а при їх відсутності - на тротуарі або узбіччі.


Коли автомобіль рухається:

  • Привчайте дітей молодшого шкільного віку сидіти в автомобілі тільки на задньому сидінні, не дозволяйте сидіти поруч з водієм, якщо переднє сидіння не обладнане спеціальним дитячим сидінням. Дитяче автокрісло необхідно і на задньому сидінні, однак багато батьків зневажають ці рекомендації по безпеці. Поясніть дитині, що при різкій зупинці або зіткненні сила інерції кидає дитину вперед, і він ударяється об вітрове скло або переднью панель; цього досить, щоб дитина загинула або була сильно поранена;
  • Не дозволяйте малолітній дитині під час руху стояти на задньому сидінні: при зіткненні або раптовій зупинці вона може перелетіти через спинку сидіння і вдаритися об лобове скло або передню ппанель;
  • Дитина повинна бути привчена до того, що першим з автомобіля виходить батько (мати), щоб допомогти зійти дитині і довести її до переходу або перехрестя;
  • Не дозволяйте дітям перебувати в автомобілі без нагляду;
  • Дитина повинна знати, що на велосипеді дозволено перевозити тільки одну дитину до семи років і то за умови, що велосипед обладнаний додатковим сидінням і підніжками.

При поїздці в громадському транспорті:

  • Привчайте дітей міцно триматися за поручні, щоб при гальмуванні дитина не отримала травму від удару;
  • Поясніть дитині, що входити в будь-який вид транспорту і виходити з нього можна тільки тоді, коли він стоїть.                                                                                                   

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОЖЕЖІ ВІД ПУСТОЩІВ ТА НЕОБЕРЕЖНОГО ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕМ

Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:

– зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;

– не дозволяти дітям розводити багаття;

– не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;

– не дозволяти користуватися газовими приладами;

– не допускати перегляд телепередач, користування комп'ютером за відсутності дорослих;

– не залишати малолітніх дітей без нагляду;

– не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;

– не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;

– не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори);

– не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);

– не сушити речі над газовою плитою;

– не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;

– не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею;

– не палити в ліжку.

Шановні батьки! Ставтеся негативно до дитячих ігор з вогнем! роз'яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель у вогні майна, та людей!

Шановні батьки! Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог. Пам'ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання.

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Шановні батьки!

Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища.

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил:

– не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;

– вчити дитину користуватися дверним вічком;

– не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

– вчити користуватися телефоном для виклику служб 101102103104;

– забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;

– забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

– не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;

– запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;

– не дозволяти дражнити тварин;

– не дозволам вмикати електроприлади за відсутності дорослих;

– не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;

– не дозволяти визирати у відчинене вікно;

– вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

– вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

Проявляйте витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров'я!

ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ТА КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 

Шановні батьки!

Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись наступних санітарно-гігієнічних правил:

– утримувати дитину в чистоті, до дитячого садка приводити в охайному одязі, мати запасну білизну;

– мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;

– овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати кропом;

– пити тільки переварену або бутильовану воду;

– у жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чи в'яленою рибою, а також  м'ясними, рибними та молочними стравами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання;

– не годувати дитину на вулиці (навіть фруктами чи цукерками);

– не годувати дитину продуктами, що придбані у вуличних торгівців;

– під час поширення інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях;

– уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання;

– при підозрі на захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру дошкільного закладу;

– не займатися самолікуванням.

Шановні батьки, радимо своєчасно проводити профілактичні щеплення від дитячих інфекцій.

Швидка медична допомога – «103».

 

Інструкція щодо правил поводження на льоду.

 

По льоду можна вільно пересуватися одному пішоходу, якщо він синюватого або зеленуватого кольору з товщиною не  менше 5 - 7 см. Лід блакитного кольору найміцніший. Молочний, білого  кольору  лід  удвічі  слабший  прозорого. 

                     

Якщо  ви  провалилися  під  лід:  

 

.  Постарайтеся  відразу  широко  розкинути  руки,  щоб  не  зануритися  під  воду  з  головою.  

.  Не  кричіть, якщо  поряд  нікого  немає. Спробуйте,  не  обломлюючи  кромку  і  не  роблячи  рухів,  вибратися  на  твердий  лід. "Закиньте"  на  його  край  ноги, перенесіть  тяжкість тіла  на  широку площу  опори  і  потім, не  підіймаючись, відповзіть  або  перекотіться  подалі  від  небезпечного  місця.  

.  Не рекомендується  скидати  зайвий одяг, якщо  він тягне на  дно. Навіть повністю  промоклий  одяг  захищає  від  надмірного  охолодження.  

 

          Якщо  на  ваших  очах  людина  провалилася  під  лід:  

 

.  Без  потреби  не  виходьте  на  лід,щоб  не  погіршити  становище.  

.  Протягніть потерпілому жердину   або палицю,  мотузку. Якщо  не  вистачає  довжини     мотузки, тримаючись за  її  кінець  рукою, протягніть  потерпілому  другу  руку  або  палицю.  

. Наближайтеся  до  ополонки  тільки  повзком. Можна  під  себе  підкласти - дошку,  лижі, -    для  збільшення  площі  опори.  

.  Якщо  неподалік  декілька  чоловік, треба  лягти  на  лід  ланцюжком  і, тримаючи  за  ноги   один  одного, просуватися  до  пролому!  

.  Коло  ви  витягли  потерпілого  з  ополонки, умовте  його  не  підійматися  на  ноги,  а     повзти  за  вами  до  берега.  

       

   Пам'ятайте: ВІДПРАВЛЯТИСЯ   НА  ВОДОЙМИ  ПООДИНЦІ   НЕБЕЗПЕЧНО !