|
|
Інклюзивна освітаІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА
Про затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання Наказ МОН №912 від 01.10.10 року
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ № 912 від 01 жовтня 2010 року Про затвердження Концепції
На виконання рішення підсумкової колегії Міністерства освіти і науки від 20 серпня 2010 року (протокол № 8/1-2) та з метою реалізації державної політики щодо забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на здобуття якісної освіти, інтеграції їх у суспільство наказую: 1. Затвердити Концепцію розвитку інклюзивної освіти, що додається. 2. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести до відома керівників навчальних закладів Концепцію розвитку інклюзивної освіти. 3. Опублікувати Концепцію розвитку інклюзивної освіти в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки та розмістити на офіційному веб-сайті Міністерства. 4. Контроль за виконанням наказу лишаю за собою.
Перший заступник Міністра Б.М. Жебровський
Пояснювальна записка 1. Обґрунтування необхідності прийняття Концепції Розроблення Концепції розвитку інклюзивної освіти викликано необхідністю вирішення важливих питань щодо забезпечення права на якісну освіту дітей з особливими освітніми потребами. Приєднавшись до основних міжнародних договорів у сфері прав людини (Декларації ООН про права людини, Конвенцій ООН про права інвалідів, про права дитини), Україна взяла на себе зобов’язання щодо дотримання загальнолюдських прав, зокрема, щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами. За оперативними даними, із 129 тис. дітей з особливими освітніми потребами, які інтегровані до загальноосвітніх навчальних закладів, 45 відсотків складають діти з інвалідністю. Водночас, на сьогодні організаційно-методичні засади навчального процесу у загальноосвітніх школах орієнтовані на дітей з типовим розвитком, і не враховують особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами. Невідповідність форм і методів педагогічного впливу на таких дітей може створювати передумови для формування у них негативного ставлення до навчання, девіантної поведінки. Успішне запровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами, потребує вирішення завдань на державному рівні, а саме: формування нової філософії державної політики щодо дітей з особливими освітніми потребами, удосконалення нормативно-правової бази у відповідності до міжнародних договорів у сфері прав людини, реалізації та поширення моделі інклюзивного навчання дітей у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах. Прийняття Концепції забезпечить батькам можливість усвідомленого вибору місця для здобуття дітьми з особливими потребами якісної освіти, допоможе уникнути численних проблем, що призводять до напруження і загострення міжособистісних стосунків, порушення родинних зв’язків, послаблення інституту сім’ї в цілому. 2. Мета і шляхи її досягнення Метою розроблення Концепції є визначення пріоритетів державної політики у сфері освіти в частині забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям з особливими освітніми потребами, здійснення комплексної реабілітації таких дітей, набуття ними побутових та соціальних навичок, розвиток здібностей, втілення міжнародної практики щодо збільшення кількості загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивним навчанням, готових до надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами. Шляхи розвитку інклюзивної освіти в Україні: удосконалення нормативно-правової бази, створення умов для безперешкодного доступу до навчальних закладів, починаючи з дошкільних, збереження єдиного освітнього простору, приведення системи освітньої роботи у відповідність до потреб дитини, сім’ї, відповідна підготовка педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. 3. Правові аспекти Правовою основою Концепції є: , закони України "", "", "", "Про реабілітацію інвалідів в Україні", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "", Укази Президента України від 20.03.2008 "Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні", від 18.12.2007 № 1228 "Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями", постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 784 "Про затвердження плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009-2015 роки "Безбар’єрна Україна", розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 "Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року". Реалізація Концепції потребує внесення змін до чинних нормативно-правових актів в частині впровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітніх навчальних закладах. 4. Фінансово-економічне обґрунтування Фінансування буде здійснюватися у межах асигнувань, передбачених у Державному бюджеті на відповідний рік, та за рахунок інших джерел, не заборонених чинним законодавством. 5. Громадське обговорення Проект Концепції було розміщено на сайті Міністерства освіти і науки для громадського обговорення, надіслано для обговорення та надання пропозицій до Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Пропозиції та зауваження, надіслані до Міністерства під час громадського обговорення, враховано. 6. Прогнози результатів Реалізація Концепції сприятиме удосконаленню нормативних засад, впровадженню інноваційних технологій, демократичних підходів в організації освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами, їх психолого-педагогічного, медико-соціального супроводу, забезпеченню архітектурної доступності загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, незалежно від форм власності, та підпорядкування, відповідно до потреб дітей. Директор департаменту О.В.Єресько ЗАТВЕРДЖЕНО КОНЦЕПЦІЯ
Загальні положення Концепція розвитку інклюзивної освіти розроблена відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері освіти, соціального захисту та реабілітації осіб з інвалідністю. Приєднавшись до основних міжнародних договорів у сфері прав людини (Декларації ООН про права людини, Конвенцій ООН про права інвалідів, про права дитини), Україна взяла на себе зобов’язання щодо дотримання загальнолюдських прав, зокрема, щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами. У Законах України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", "Про охорону дитинства", "Про соціальні послуги", "Про реабілітацію інвалідів в Україні" регламентовано надання освітніх, медичних, соціальних послуг особам з обмеженими можливостями здоров’я, зокрема, дітям з особливими освітніми потребами. Відповідно до Конституції України та законодавства у галузі освіти, реабілітації, соціального захисту держава має забезпечити доступність до якісної освіти відповідного рівня дітям з особливими освітніми потребами з урахуванням здібностей, можливостей, бажань та інтересів кожної дитини шляхом запровадження інклюзивної освіти. Законом України "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу" внесено зміни до Закону України "Про загальну середню освіту" в частині впровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Мета, завдання, принципи Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей. Визначення оптимальних шляхів і засобів впровадження інклюзивного навчання ґрунтується на основі відповідного нормативно-правового, навчально-методичного, кадрового, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення. Метою Концепції є: - визначення пріоритетів державної політики у сфері освіти в частині забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям з особливими освітніми потребами; - створення умов для удосконалення системи освіти та соціальної реабілітації дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, шляхом упровадження інноваційних технологій, зокрема, інклюзивного навчання; - формування нової філософії суспільства щодо позитивного ставлення до дітей та осіб з порушеннями психофізичного розвитку та інвалідністю. Основні завдання: - удосконалення нормативно-правового, науково-методичного, фінансово-економічного забезпечення, орієнтованого на впровадження інклюзивного навчання; - запровадження інноваційних освітніх технологій в контексті форм інклюзивного підходу та моделей надання спеціальних освітніх послуг для дітей з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю; - формування освітньо-розвивального середовища для дітей з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення психолого-педагогічного, медико-соціального супроводу; - впровадження інклюзивної моделі навчання у загальноосвітніх навчальних закладах з урахуванням потреби суспільства; - забезпечення доступу до соціального середовища та навчальних приміщень, розроблення та використання спеціального навчально-дидактичного забезпечення, реабілітаційних засобів навчання; - удосконалення системи підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів, які працюють в умовах інклюзивного навчання; - залучення батьків дітей з особливими освітніми потребами до участі у навчально-реабілітаційному процесі з метою підвищення його ефективності. Принципи розвитку інклюзивної освіти: - науковість (розробка теоретико-методологічних основ інклюзивного навчання, програмно-методичного інструментарію, аналіз і моніторинг результатів впровадження інклюзивного навчання, оцінка ефективності технологій, що використовуються для досягнення позитивного результату, проведення незалежної експертизи); - системність (забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітей з особливими освітніми потребами, наступності між рівнями освіти: рання допомога – дошкільна освіта – загальна середня освіта); - варіативність, корекційна спрямованість (організація особистісно орієнтованого навчального процесу у комплексі з корекційно-розвитковою роботою для задоволення соціально-освітніх потреб, створення умов для соціально-трудової реабілітації, інтеграції в суспільство дітей з порушеннями психофічного розвитку, у тому числі дітей-інвалідів); - індивідуалізація (здійснення особистісно орієнтованого (індивідуального, диференційованого підходу); - соціальна відповідальнісь сім’ї (виховання, навчання і розвиток дитини; створення належних умов для розвитку її природних здібностей, участь у навчально-реабілітаційному процесі); - міжвідомча інтеграція та соціальне партнерство (координація дій різних відомств, соціальних інституцій, служб з метою оптимізації процесу освітньої інтеграції дітей з особливими освітніми потребами). Шляхи впровадження Реалізація Концепції передбачає комплексне розв'язання питань, пов'язаних з нормативно-правовим, навчально-методичним, кадровим забезпеченням інклюзивної освіти. 1. Нормативно-правове забезпечення: - розроблення Типового положення про порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах; - внесення змін до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації. 2. Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в умовах інклюзивного навчання: - розроблення особистісно орієнтованих навчальних планів, програм; - розроблення методичних рекомендацій, методичних посібників щодо психолого-педагогічних особливостей організації навчання, комплексної реабілітації, створення передумов для соціалізації дітей з особливими освітніми потребами дошкільного та шкільного віку в умовах інклюзії; - розроблення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах з інклюзивним навчанням; - забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивним та інтегрованим навчанням спеціальними підручниками та наочно-дидактичними матеріалами з урахуванням контингентів учнів з особливими освітніми потребами; - реалізація корекційно-розвиткової складової особистісно орієнтованого навчального плану в умовах інклюзивного навчання, спрямованої на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, шляхом здійснення індивідуального та диференційованого підходу. 3. Інституційні зміни: - запровадження відповідними навчальними закладами для дітей дошкільного та шкільного віку, психолого-медико-педагогічними консультаціями, іншими структурами у системі освіти соціально-педагогічного патронату, системної ранньої допомоги та реабілітації дітей з порушеннями розвитку, починаючи від народження; - запровадження у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах інклюзивного навчання з урахуванням побажань батьків (осіб, які їх замінюють); - створення у складі органів управління освітою окремих структурних підрозділів з питань освіти дітей з особливими освітніми потребами; - створення кафедр корекційної освіти (лабораторій) в інститутах післядипломної педагогічної освіти та введення посади методиста з питань інклюзивного навчання; - використання інформаційно-методичного ресурсу, кадрового потенціалу спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, психолого-медико-педагогічних консультацій для фахового системного супроводу дітей, які навчаються за інклюзивною формою; - доповнення Класифікатора професій новою кваліфікацією – асистент учителя. 4. Модернізація вищої педагогічної освіти і системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів: - спеціальна підготовка і перепідготовки педагогічних кадрів для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання; - спеціальна підготовки консультантів обласних та районних (міських) психолого-медико-педагогічних консультацій з питань навчання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання; - запровадження системної організаційно-методичної, консультативно-роз’яснювальної роботи серед керівників навчальних закладів, громадськості, батьків щодо забезпечення права дітей з особливими потребами на освіту. Очікувані результати Реалізація Концепції сприятиме: - забезпеченню права дітей з особливими освітніми потребами на рівний доступ до якісної освіти, незалежно від стану здоров’я, місця їх проживання; - створенню належних умов для функціонування і розвитку інклюзивної освіти в Україні, забезпеченню достатнього обсягу фінансування для впровадження інклюзивного навчання; - зміні освітньої парадигми, удосконаленню навчального процесу шляхом урахування сучасних досягнень науки та практики; - забезпеченню архітектурної доступності загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, незалежно від форм власності, та підпорядкування, відповідно до потреб дітей; - підготовці достатньої кількості кваліфікованих педагогічних кадрів, які володіють методиками інклюзивного навчання, створення системи підвищення їх професійної майстерності; - забезпеченню навчальних закладів, що впроваджують інклюзивне навчання, транспортними засобами, відповідними навчально-методичними, наочними, дидактичними матеріалами, сучасними засобами реабілітації індивідуального та колективного призначення. Фінансове забезпечення Фінансування організації інклюзивного навчання здійснюється за рахунок державного бюджету, коштів місцевих громад та коштів громадських, благодійних і міжнародних організацій.
Нормативно-правове забезпечення інклюзивної освіти в Україні Конституція України ст. 53 Накази Міністерства освіти і науки України:
Головні завдання інклюзивного навчання в ДНЗ Головні завдання інклюзивного навчання в ДНЗ Інклюзивне (інтегроване) навчання в дошкільних навчальних закладах вимагає створення спеціальних умов з метою забезпечення виконання корекційно-розвиткового та навчально-виховного процесів дітей з особливими потребами. Інклюзивне (інтегроване) навчання та виховання може бути запроваджено для наступних категорій дітей: · з вадами інтелектуального розвитку, · з затримкою психічного розвитку, · з тяжкими вадами мовлення, · з порушеннями зору, · з порушеннями слуху, · з порушеннями функцій опорно-рухового апарату, · з емоційно-вольовими порушеннями та аутичним спектром. Головною метою інклюзивного (інтегрованого) навчання є реалізація права дітей з особливостями психофізичного розвитку на отримання освіти у відповідності з їх можливостями і здібностями за місцем проживання, їх соціальна адаптація та інтеграція в суспільство, підвищенні ролі сім’ї у вихованні і розвитку дитини. Головними завданнями інклюзивного (інтегрованого) навчання та виховання дітей в дошкільних навчальних закладах є: 1. Забезпечення обов’язкової дошкільної освіти дітей старшого дошкільного віку (Закон України "Про дошкільну освіту" (2628-14), Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 49, ст. 259) та Закон України від 06.07.2010 № 2442-VI Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу) у відповідності з програмовими вимогами до навчання дошкільників з вадами психофізичного розвитку. 2. Розвиток потенційних можливостей дітей з особливостями психофізичного розвитку в спільній діяльності із здоровими однолітками. 3. Організація психолого-педагогічного супроводу дітей з особливостями в розвитку в дошкільних навчальних закладах. 4. Реалізація корекційно-розвиткового навчання, направленого на виправлення або послаблення наявних у дітей фізичних та (або) психічних порушень, які заважають їх успішному навчанню і розвитку. 5. Створення адаптивно-освітнього простору, який задовольнить освітні потреби дитини з особливостями психофізичного розвитку. 6. Формування життєво-важливого досвіду і цілеспрямованого розвитку когнітивних, мовленнєвих, моторних, соціальних функцій у дітей, які дозволять знизити залежність дитини від сторонньої допомоги та підвищити соціальну адаптацію. 7. Формування у суспільстві позитивного ставлення до дітей з особливостями психофізичного розвитку, створення психологічно комфортного середовища в освітній установі. 8. Попередження виникнення та подолання (за наявністю) вторинних, третинних порушень фізичного та (або) психічного розвитку у дітей з особливими потребами. 9. Надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливостями психофізичного розвитку, залучення законних представників до процесу навчання та виховання дитини, формування у них адекватного відношення до особливостей її розвитку, напрацювання оптимальних варіантів сімейного виховання. Організація освітнього процесу в умовах інклюзивного (інтегрованого) навчання і виховання обумовлює створення в дошкільних навчальних закладах наступних спеціальних умов: 1.Створення корекційно-розвиткового, предметно-просторового та соціального середовища з метою стимулювання емоційного, сенсорного, моторного і когнітивного розвитку дітей з особливостями психофізичного розвитку у відповідності до їх потреб. 2.Створення оптимального навчального середовища, відповідно до можливостей дітей з особливостями психофізичного розвитку, що досягається забезпеченням дошкільних навчальних закладів відповідними навчально-розвитковими виданнями, іграшками, іграми, комп’ютерною технікою, аудіо-відео апаратурою, індивідуальними засобами навчання, необхідними дидактичними засобами. 3.Організація соціальної взаємодії між здоровими дітьми та дітьми з особливостями психофізичного розвитку, направленої на гармонізацію дитячих взаємовідносин. 4.Надання корекційно-педагогічної допомоги дітям з особливостями психофізичного розвитку, направленої на виправлення або подолання фізичних та (або) психічних порушень. 5.Створення позитивної мотивації сліпих дітей до навчання на основі рельєфно-крапкової системи Брайля, навчання слабозорих з використанням рельєфних малюнків, навчальних посібників, виданих збільшеним шрифтом, з використанням тифлотехнічних засобів і спеціального обладнання. 6. Навчання глухих і слабочуючих дітей з використанням звукопідсилюючої апаратури та технічних засобів, які забезпечують передачу навчального матеріалу на візуальній основі. 7.Створення безбар’єрного середовища для навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку. 8.Наявність кабінету учителя-дефектолога з належним змістовим наповненням. Відкриття в ДНЗ групи з інклюзивною формою навчання і виховання відбувається за заявою батьків (законних представників) на основі висновку ПМПК. Рішення про утворення груп з інклюзивним навчанням приймається керівником дошкільного навчального закладу з урахуванням освітніх запитів населення. В силу того, що на даний момент в Україні відсутня нормативно-правова база щодо інклюзивного навчання в ДНЗ, при відкритті груп з інклюзивною формою навчання рекомендуємо дотримуватись: 1. Наказ Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України від 04.11.2010 №1055. Прозатвердження Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів. 2. Наказ Міністерства освіти і науки України № 128 від 20.02.2002 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» ( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти N 572 від 09.10.2002 ). 3. Постанова Кабінету міністрів України від 13 квітня 2011р. №629 Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року, основними завданнями якої є забезпечення конституційних прав і державних гарантій щодо доступності та безоплатності здобуття дошкільної освіти у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах досягається шляхом забезпечення функціонування та розвитку мережі дошкільних навчальних закладів різних типів і форм власності; створення умов для обов'язкового здобуття дошкільної освіти дітьми п'ятирічного віку… 4. Постанова Кабінету міністрів України від 15 серпня 2011 р. №872 Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Учасниками навчально-виховного процесу є педагогічні працівники (вчителі-дефектологи, вихователі, практичні психологи, музичні керівники, реабілітологи), помічники вихователя та інші працівники дошкільного навчального закладу, діти та їх законні представники. В основі співпраці учасників навчального процесу покладено принципи демократизації і гуманізації навчання та виховання. Педагогічні працівники дошкільного навчального закладу повинні мати відповідну професійно-педагогічну підготовку. Діяльність помічників вихователів та інших співробітників закладу має бути спрямовано на надання допомоги в організації корекційно-розвиткового та навчально-виховного процесів. В рамках виконання функціональних обов’язків вчитель-дефектолог: - сприяє створенню в навчальному закладі корекційно-розвиткового середовища для дітей з особливостями психофізичного розвитку, шляхом організації якісної взаємодії в роботі педагогічних працівників (вихователя, практичного психолога, музичного керівника тощо), інших співробітників закладу та законних представників дітей з метою максимально можливої соціалізації дітей з особливостями психофізичного розвитку; - організовує та змістовно наповнює процес навчально-виховної роботи та корекції індивідуальних порушень розвитку дітей з особливостями психофізичного розвитку; - проводить заняття з вихованцями групи інклюзивного (інтегрованого) навчання, у яких наявні особливості психофізичного розвитку за спеціальною корекційно-розвитковою програмою; - створює атмосферу емоційного комфорту з метою збереження психічного та фізичного здоров’я дітей; - консультує педагогічних працівників з питань індивідуалізації процесу навчання та виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку тощо. В рамках виконання функціональних обов’язків вихователь групи з інклюзивним (інтегрованим) навчанням та вихованням: - організовує навчально-виховний процес з урахуванням особливостей розвитку дітей з порушенням психофізичного розвитку; - погоджує навчальну діяльність по відношенню до дітей з особливостями психофізичного розвитку з вчителем-дефектологом; - дотримується професійної етики, не розповсюджує відомості, отримані під час діагностичної, консультативної роботи; - створює атмосферу емоційного комфорту в групі з метою збереження фізичного, психічного здоров’я дітей тощо. В рамках виконання функціональних обов’язків практичний психолог: - виконує психологічне обстеження дітей з особливостями психофізичного розвитку з метою виявлення їх соціального, когнітивного та психічного розвитку; - попереджує виникнення дезадаптації дітей з особливостями психофізичного розвитку; - проводить роботу з гармонізації міжособистісних відносин дітей з особливостями психофізичного розвитку та їх звичайними однолітками; - розробляє конкретні рекомендації педагогічним працівникам, законним представникам щодо надання допомоги з питань розвитку, навчання та виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку; - проводить розвиткові заняття з дітьми з особливостями психофізичного розвитку, і, за необхідністю, з дітьми всієї групи; - проводить роботу по формуванню навичок соціальної взаємодії тощо. На сучасному етапі впровадження інклюзивного навчання необхідно використовувати досвід інтегративного навчання, який ми отримали станом на сьогоднішній день, досвід спеціальних (компенсуючих) та комбінованого типу дошкільних навчальних закладів, медико-реабілітаційних центрів, будинків дитини тощо, оскільки в вищезазначених установах наявні кваліфіковані спеціалісти, створено спеціальні умови, напрацьовано методики, що враховують особливості розвитку дітей. Вищезазначені заклади слід розглядати в якості ресурсних центрів. Впровадження інклюзивної форми навчання та виховання в дошкільних навчальних закладах - це крок назустріч дитині, це нові підходи до навчання не тільки дітей з особливостями психофізичного розвитку, але і представників різних етнічних груп, статі, віку, приналежності до тої чи іншої соціальної групи. Слід наголосити, що не дитина повинна підлаштовуватися під загальну систему навчання і виховання, а саму систему повинно бути спрямовано з урахуванням потреб кожної окремої дитини. Саме при такому підході в навчально-виховному процесі переваги отримують всі, а не тільки окремі групи.
Список використаних джерел 1. Наказ Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України від 04.11.2010 №1055. Прозатвердження Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів. 2. Наказ Міністерства освіти і науки України № 128 від 20.02.2002 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» ( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти N 572 від 09.10.2002 ). 3. Наказ Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України від 07.07.2004 № 569/38(у редакції наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Національної академії педагогічних наук України від 23.06.2011 № 623/61) Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації. 4. Постанова Кабінету міністрів України від 13 квітня 2011р. №629 Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року 5. Власова Т.А., Певзнер М.С. О детях с отклонениями в развитии. — М.: Просвещение, 1973 г. 6. Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально-методичний посібник/ Кол. авторів: Колупаєва А.А., Совій Н.З., Найда Ю.М. та ін. За аг. ред. Даниленко Л.І., – 2-ге видання, стереотипне – К.: ФО-П Парашин І.С., 2010. – 128 С.
Заходи по дошкільному навчальному закладу №292 спрямовані на реалізацію рішення колегії міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.03.2013 (протокол №2/3-2) «Про впровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах: реалії та перспективи»
|
