ДНЗ №292

 





Батьківський лекторій

ТИПОВІ ПОМИЛКИ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ

 

«Виховання дітей — найважливіша галузь нашого життя. Наші діти — це майбутні громадяни нашої країни і громадяни світу. Вони творитимуть історію. Наші діти — це майбутні батьки і матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами, хорошими батьками і матерями. Але й це не все: наші діти — це наша старість. Правильне виховання — це наша щаслива старість, погане виховання — це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед усією країною», — писав А.С.Макаренко в «Книзі для батьків». Причиною неправильного сімейного виховання є помилки, яких припускаються батьки.

Типові помилки сімейного виховання:

1. Низька згуртованість і значна розбіжність членів сім’ї у питаннях виховання. Внаслідок різних виховних підходів членів сім’ї виховання дитини стає суперечливим, непослідовним, неадекватним.
2. Незнання батьками психологічних особливостей своєї дитини. Гіперпротекція (гіперопіка) — надмірне опікування дитиною, придушення її самостійності та ініціативи, прийняття за неї рішень Внаслідок надмірної опіки дитина не привчається до самостійності, в неї не формується почуття відповідальності.
3. Гіпопротекція (гіпоопіка) — дорослі члени сім’ї недостатньою мірою опікуються дитиною та контролюють її.
4. Емоційне відчуження — психологічна депривація дитини.
5. Виховання в культі хвороби — це ситуація, за якої навіть незначна хвороба дитини дає їй особливі права, ставить її в центр уваги сім’ї. За такої виховної позиції у дитини культивується егоцентризм.
6. Виховний контроль через викликання почуття провини. Дитині, яка постійно не слухається, говорять, що вона «не виправдала надії», «доводить батьків до серцевих нападів», тобто самостійність дитини сковується постійним побоюванням стати винною в неблагополуччі батьків.
7. Авторитет батьків, побудований на хибному підґрунті. А.С.Макаренко виділяв кілька видів хибного авторитету: авторитет придушення, віддалі, чванства, педантизму, любові, доброти, підкупу, резонерства.

 

Авторитет (лат. аиїогказ — влада, вплив) — це відмінні особливості окремої особи, групи чи організації, завдяки яким вони заслуговують на довіру і можуть завдяки цьому здійснювати вплив на погляди і поведінку інших людей в будь-якій галузі життя.
А.С. Макаренко приділяв значну увагу місцю і ролі батьківського авторитету в сімейному вихованні дітей. Адже діти що не мають достатнього соціального досвіду, відбувається активний процес його успадкування, і прояви авторитету батька та матері можуть позитивно чи негативно впливати на збагачення дітей їхнім соціальним досвідом. Виділяють два види авторитету: істинний (справжній) і фальшивий. Істинний авторитет містить всю гаму красивого життя батьків. Він об’єднує такі особливості їх поведінки:

- авторитет любові до дітей, здатність творити духовне тепло, радість. “Праця любові, — писав В.О. Сухомлинський, — це і є свідоме прагнення до того, щоб в дітях утвердить самого себе, продовжить у них своє духовне багатство. Якщо ви по-справжньому любите своїх дітей, якщо віддані і вірні їм, ваша любов до дружини з роками не лише не слабшає, але стає більш глибокою і єдиною. Любов — ніжне, тендітне, вередливе дитя мужності. Продовжувати себе у своїх дітях — це значить бути мужнім у любові”;
- авторитет знання передбачає обізнаність батьків з особливостями фізичного і соціально-психічного розвитку дитини, її повсякденними успіхами і труднощами у навчанні, знання інтересів та уподобань, кола друзів, товаришів;
- авторитет допомоги має проявлятися не у поспішному виконанні за дитину її обов’язків у сфері праці, навчання, а в методичній пораді; як доцільніше виконати те чи інше завдання, у створенні сприятливих ситуацій для подолання труднощів. Адже лише у самостійній наполегливій діяльності відбувається активний розвиток особистості. Виконання за дитину її обов’язків ослаблює, збіднює особистість;
- авторитет вимогливості передбачає достатній і об’єктивний контроль матері і батька за ретельним виконанням дочкою чи сином своїх обов’язків, доручень у всіх сферах діяльності. Якщо не робиться систематично, у дитини поступово фор¬муються звички відповідальності за виконання обов’язків і доручень;
- авторитет правди ґрунтується на загальнолюдській моральній нормі — “Не бреши”. Лише правда у взаєминах батька з матір’ю, з дітьми, іншими членами сім’ї найвище цінується дітьми. Брехні приховати не можна. Рано чи пізно брехня стає видимою, приносить дитині страждання і розчарування у тих, хто виявився автором неправди;
- авторитет поваги грунтується на гуманістичній сутності виховання. Маленька дитина — це не лише біологічна істота, а Людина, Особистість. Вона перебуває на шляху активного розвитку, вступає у взаємини з іншими людьми (старшими, молодшими), припускається помилок, у неї ще мало соціального досвіду, знань. Але дитину потрібно поважати за найбільшу цінність: вона — Людина.

Поряд з проявами справжнього авторитету у поведінці батьків нерідко зустрічаються прояви, за словами А.С. Макаренка, так званого фальшивого авторитету: авторитет фальшивої, удаваної любові, авторитет відстані між батьком чи матір’ю і дитиною, авторитет чванства, авторитет педантизму, авторитет резонерства, авторитет безмірної доброти і вседозволеності, авторитет фальшивої дружби, взаємини “на коротку ногу”, авторитет підкупу, авторитет подавлення, деспотичної реакції на будь-які відхилення дитини від норми поведінки.
Батьки, які прагнуть піднесення педагогічної культури, мають постійно аналізувати свої дії, критично ставитись до проявів фальшивого авторитету і витісняти їх з власної поведінки.

 

Поради батькам
Часто за нескінченим потоком справ ми не звертаємо уваги на найдорожче, що в нас є – на наших дітей. А вони так потребують уваги!
Одного разу у дитини запитали чого тобі найбільше хочеться? Я хочу захворіти. Чому?
Коли я хворіла, мама сиділа біля мене, розмовляла, розповідала казки, читала книжки. Мені було так добре!

 

Порада 1
Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню з дитиною. І тоді колись почуєте: «Дякую тобі, мамо, за твою науку. Колисала ти мене, колиши й онуку».

 

Порада 2
Намагайтесь говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами: «повинен», «треба». Не забувайте казати дітям «дякую», «вибач», адже вони вчаться того, чого їх навчають. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини.

 

Порада З
Будьте в міру вимогливими:

- виправляйте;
- реагуйте на недоліки;
- хваліть за мінімум — карайте за максимум. Примітка: інколи вмійте і «не побачити».

 

Порада 4
Спільні сімейні обіди — один з елементів належної культури поведінки, тільки не ті, де переважають уїдливі насмішки на кшталт:

- Прибери лікті зі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна!
- Не плямкай!
- Як ти їси, дивитись гидко!
- А хто за тебе «дякую» скаже!

Як говорив стародавній мислитель Сенека, «нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом».
То ж будьмо прикладом своїм дітям у всьому. Бо «блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей, зразком виправлення і правилом благих дій».

 

Порада 5
Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні, одностайності у вимогах до дітей. Слушними, на наш погляд, є зразки народної мудрості:
- Коли батько каже «так», а мати — «сяк», росте дитина як будяк.
- Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.

 

Порада 6
Піклуйтесь про щасливу долю свого дитяти.
Відразу в кожного на думці — придбати і передати у спадок солідне майно. «Та, якщо вони не вміють благочестиво поводитися, — вчить Святий отець Іван Злотоустий, — воно недовго протримається у них, вони його розтринькають, воно загине разом з його господарями».
Знайте, батьки, — найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне виховання і навчання. Для переконливості пропонуємо давню притчу, в якій закладена саме ця ідея.
«Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві — то два дні, три рибини — три дні… Але коли ти навчиш його ловити рибу, працювати, то він буде ситий протягом усього свого життя. Отже, — продовжує Святий отець, — учіть дітей бути благочестивими володарями своїх пристрастей, багатими в добродіяннях і не очікуйте від Бога ніякої милості, якщо не виконаєте свого обов’язку». А слова видатного педагога К. Ушинського про те, що «коли бажаєш вихованцеві щастя, треба виховувати його не для щастя, а для праці життя», слугують цілком логічним підтвердженням всього зазначеного вище.

 

Порада 7
Матері, привчайте своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте, що в народі доньок порівнюють з їхніми мамами за приказкою: «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина».

 

Порада 8
Обов’язок батька — виховати в сина мужність, бо вона є головним показником зрілості юнака.
У своєму «Повчанні…» Володимир Мономах, описуючи власні пригоди, мав на меті продемонструвати молоді, що тільки постійними тренуваннями можна розвинути у юнаків такі вольові якості, як наполегливість, терпеливість, відвагу, рішучість і сміливість. Ось чому він ствердно заповідав: «Не боячись ні раті, ні од звіра, діло мужське робіте…»

 

Тест “Як визначити здібності дитини”

Кожна дитина має нерозкриті здібності, якщо їх не розвивати, вони пропадуть.
Запропонований тест зробить батькам допомогу у розпізнанні природних задатків, таланту дитини, допоможе розвити їх.

ТЕСТ № 1
1. Ваша дитина навчилась читати до 6 років :
Самостійно – 7 очок За допомогою батьків – 5 очок
2. Читає багато і швидко – 2 очки
3. Цікавиться словниками або енциклопедією – 2 очки
4. Легко навчився читати, але при читанні відчуває утруднення – 1 очко.
5. Друзі його звичайно старше на 2-3 роки – 2 очки.
6. Розмовляє з дорослими як рівний – 7 очок.
7. Задає мудрі (оригінальні ) запитання – 2 очки.
8. Має свої відповіді на несподівані для нього запитання – 1 очко.
9. Іноді розсіяний, але завжди здатний зробити цікаві узагальнення – 2 очки.
10. Дає свою оцінку подіям і вчинкам людей – 1 очко.
11. Не любить занять, що не потребують великих зусиль – 1 очко.
12. Реагує на кривду, навіть якщо вона не стосується його самого – 2 очки.
13. Має почуття гумору – 2 очки.
14. Має багатий словниковий запас – 2 очки.
15. Любить складні ігри – 2 очки.
16. Висока допитливість, потяг до знань – 1 очко.
17. Любить приймати самостійні рішення – 2 очки.
18. Його цікавлять початки Всесвітом, людина – 2 очки.
19. Вчиться легко, без особливих зусиль – 2 очки.
20. Має розвинуте почуття краси – 2 очки.

Сумуйте отримані очки
-10-13 очок – дитина має певні здібності.
14 і більше очок – дитина має виняткові здібності, постарайтесь їх розвинути.

 

Тест для батьків: «Життя дитини та її успіхи»
Інструкція: на кожне твердження
слід дати відповідь “так” чи “ні”
1. Я розвиваю в дитині позитивне сприйняття його можливостей, здібностей.
2. Я надав кімнату або частину кімнати виключно для занять дитини.
3. Я привчаю дитину (з мінімальною допомогою і, як правило, самостійно) вирішувати свої проблеми, приймати рішення, піклуватися про свої обов’язки.
4. Я показую дитині можливості знайти книги і потрібні для її занять матеріали (використовуючи особисті, суспільні, шкільні бібліотеки).
5. Я ніколи не відмовляю дитині в проханні почитати їй.
6. Я постійно беру дитину в поїздки, подорожі, на екскурсії по цікавих місцях (відвідини музеїв, театрів та інше).
7. Я вітаю ігри і спілкування моєї дитини з друзями.
8. Я часто виконую разом з дитям одну і ту ж справу.
9. Я піклуюся про фізичне здоров’я дитини ( харчування, гартування зарядка, заняття спортом).
10. Я стежу, щоб малюк дотримувався режиму дня: вставав і лягав в один і той же час, мав годинник для занять, прогулянок, ігор і так далі

Оцінка тесту
Порахувати кількість плюсів (відповідь “так”). Кожна позитивна відповідь оцінюється в один бал. Розділивши отриману суму на 10 (кількість тверджень) отримуємо середньоарифметичне число.

1-й рівень (1- 0,7 балу)
Ви правильно організовуєте шкільне життя дитини. Малюк має всесторонні інтереси, підготовлений до спілкування з дорослими і товаришами. При такому вихованні ви можете розраховувати на хороші успіхи в навчанні.

2-й рівень (0,6-0,4 балу)
У вас можуть виникнути деякі проблеми в навчанні дитини. Задумайтеся, чи є ви надзвичайно активними, чи не блокуєте ви “поле свободи” дитини, чи досить часу дитя спілкується з однолітками? Ваші роздуми дозволять вам визначити оптимальну стратегію виховання.

3-й рівень (0,3-0 балів)
У вашому досвіді просліджується головна помилка – надмірна опіка дитини, підміна зусиль дитяти власною активністю. Ви недостатньо даєте йому спілкуватися з однолітками, заважаєте йому набувати соціального досвіду. Маємо надію, що ваша самокритичність принесе успіх у виховальній стратегії.

 

Перевірте здібності вашої дитини. Можливо, вона геній?

- Чи випадало вашій дитині знаходити незвичне примінення якому-небудь предмету?
- Чи змінює вона свої уподобання?
- Чи любить малювати абстрактні картини?
- Чи любить малювати уявні предмети?
- Чи любить фантастичні історії?
- Складає вона оповідання чи вірші?
- Любить вирізати витіюваті, химерні фігурки?
- Траплялося так, що ваша дитина зробила те, чого не знає, або те, чого не існує?
- Буває у неї бажання щось переробити на свій смак?
- Чи боїться темноти?
- Чи вигадала дитина яке-небудь слово?
- Чи вважала вона це слово зрозумілим і без пояснень?
- Чи пробувала переставляти меблі в кімнаті за своїм уподобанням?
- Чи вдалим був цей задум?
- Чи використовувала якусь річ не за призначенням?
- Коли ваша дитина була зовсім маленька, чи могла вона угадувати призначення різних предметів?
- Чи вибирає одяг за своїм смаком, не зважаючи на ваш?
- Чи є у неї свій внутрішній світ, недоступний оточуючим?
- Чи шукає пояснення тому, чого ще не розуміє?
- Чи часто просить пояснити явища оточуючого світу?
- Чи любить читати книжки без ілюстрацій?
- Чи придумує свої власні ігри або розваги?
- Чи пам’ятає і чи розповідає свої сни або пережиті враження?

РЕЗУЛЬТАТИ:
Кожна відповідь “так” на запитання тесту оцінюється в 1 бал.

Від 20 до 23 балів: дитина дуже кмітлива, має власну точку зору на все, що її оточує. Слід допомагати дитині розвивати ці якості.
Від 15 до 19: дитина не завжди може проявити свої якості і здібності. Вона винахідлива і кмітлива, але лише тоді, коли чимось зацікавлена.
Від 9 до 14: дитина кмітлива в тих сферах діяльності, де необов’язковий власний погляд на речі. Проте для творчих занять
багато не вистачає.
Від 4 до 8: ваша дитина проявляє творчість у мисленні лише при досягненні дуже важливої для неї мети, вона більше схильна до практичної діяльності.

Менше 4 балів: дитині не вистачає винахідливості, але вона може досягти успіхів як гарний виконавець, навіть у складних професіях.